Доброго ранку! — ми друзям бажаєм. 

Доброго ранку! — всіх друзів вітаєм. 

Доброго ранку тобі і мені — 

Щирі слова нехай линуть рясні!

Колись давно Бог створив народи і кожний народ наділив землею. Наші ж предки прийшли на розподіл пізніше, тому землі їм вже не дісталось. От вони пішли до Бога, а Він у цей час молився, і вони не сміли Йому щось сказати. Почали чекати. Через деякий час Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до Нього, запропонував їм чорну землю. «Ні,— відповіли наші предки, там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте: якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні — ворога». Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну назвали Україною

Зона комфорту — це не тільки власний куточок у будинку, а ще й можливість побути наодинці із собою, нехай навіть довкола повно людей. Потреба в особистому просторі універсальна, як потреба в любові та спілкуванні — вона є у кожного. Якщо людина постійно «на виду», повсякчас змушена спілкуватися з оточуючими, її особистими речами без обмежень користуються інші, то це може призвести до небажаних наслідків, навіть нервового зриву. Тому слід поважати особистий простір інших

Фіолетове коло = Я, мій особистий простір Отже, фіолетове, перше і найголовніше коло,— це ми самі. Наше тіло належить тільки нам, тому тільки ми самі можемо вирішувати, хто може біля нас перебувати близько, торкатися нас. І ніхто не повинен робити це без дозволу. Якщо хто-небудь, з будь-якого оточення, заподіює нам дискомфорт (неважливо, дідусь посадив на коліна або мамина подруга вимагає «поцілувати тітку в щічку»), ми не повинні соромитися сказати про це і маємо сказати «ні», «стоп».

Синє коло = сім’я Це коло нашої сім’ї та тих, кого ми любимо. Повага, довіра і любов — ось за цими ознаками ми визначаємо, хто належить до цього кола, хто найбільш близький нам. Але потрібно пам’ятати, що навіть із тими, кого ми любимо, ми не повинні нехтувати своїм особистісним простором, але також і самі повинні поважати простір наших близьких. 

 Зелене коло = друзі Це оточення — коло наших друзів і тих, з ким нам подобається спілкуватися. Дружба дуже важлива і включає багато речей — наприклад, спільні ігри, розмови, веселощі, іноді дружні обійми. Дружба завжди ґрунтується на довірі та повазі. І такі прояви, як обійми, повинні бути засновані на взаємній згоді. Важливо розуміти, що не всі діти в класі можуть поводитись як твої друзі. 

Жовте коло = знайомі Це коло знайомих, тобто ті, кому ми махаємо рукою під час зустрічі, з ким знайомі поверхово і не дуже близькі. Це можуть бути діти в шкільному автобусі, у дворі, спортивній команді, це можуть бути друзі батьків, сусіди. 

 Помаранчеве коло = люди, від яких ми очікуємо професійної допомоги Ці люди — фахівці — можуть за необхідності допомогти нам, але вони не наші друзі. Це вчителі, вихователі, поліцейські, пожежники, медичні працівники. У цих людей є розпізнавальні знаки, уніформа, посвідчення, вони допомагають у разі небезпеки. 

 Червоне коло = незнайомці. Ми не знаємо цих людей. (Навіть якщо вони говорять, що знають нас, це не важливо.) Не всі чужі люди погані, але оскільки ми не знайомі, то не знаємо, погана людина перед нами або хороша. Ми не довіряємо незнайомцям. Ми не розмовляємо з ними, не розповідаємо нічого про себе або близьких. Не відповідаємо на запитання. Ніколи не йдемо з ними нікуди і не сідаємо до них у машину. Ми не беремо цукерки, не йдемо «шукати собачку» і не допомагаємо  знайти вулицю, адже дорослі ніколи не повинні просити допомоги у тих, хто молодший і слабший за них. 

Якщо тобі некомфортно, ти повинен сказати СТОП, НІ.

 11 тиждень- МАЛЬОВНИЧА ПРИРОДА РІДНОГО КРАЮ

Добрий день, веселий ранок! 

Ми прийшли у школу всі.

 Одне одному всміхнемось,

 Гарним настроєм проймемось,

 До роботи й до розваг

 Кожен з нас готовий — так

Я впевнений, що мій рідний край у майбутньому буде... 

Для того щоб мій край став багатим, потрібно...

Які куточки нашої країни ви б показали зарубіжним гостям?

Літній ранок. Червнева пора.

 Вже достигли солодкі суниці.

 То ж заповнила ліс дітвора, 

І дорослі прийшли, як годиться. 

Ніби мамонтів стадо пройшло,

 Або кінна ворожа навала — 

Все що квітло, буяло, росло, 

Полягло, почорніло, прив’яло. 

Та мовчить зачудований ліс, 

Лиш засмучено тихо зітхає, 

Без докірливих слів, та без сліз

 Своїм виглядом він промовляє: 

«Якщо хочеш сюди ще прийти, 

Щоб суниць чи грибів назбирати,

 То навчися мене берегти, 

І красу мою вмій шанувати!» Б. Завірюха

 Люди, які турбуються про природу України, чують безмовні крики тих рослин, тварин, комах, птахів, яких майже не залишилося у природі, які почали зникати. Вони намагаються їх урятувати і заносять їхні назви до Червоної книги. А Червоною книгу назвали тому, що червоний колір подає всім сигнал небезпеки: «Увага! Не чіпати! Берегти!». Сторінки у книзі  різнокольорові. На червоних сторінках книги зображено тварин і рослини, які опинилися під загрозою повного зникнення. На жовтих — ті, які тільки-но починають зникати. На білих сторінках — розповіді про тварин і рослини, які назавжди зникли з лиця Землі, їх ніколи вже не буде. На сірих сторінках — маловивчені, такі, які рідко зустрічаються. А на зелених зображені тварини, які були врятовані людиною, тепер їм не загрожує небезпека зникнення. На жаль, таких сторінок дуже мало. 

  10 тиждень - тиждень платіжної безпеки

Привітайтесь і до безпеки долучайтесь.Разом з батьками правила повторіть, щоб шахраям нас не перехитрить. 

 Хеллові́н та шахраїв об'єднують темні сили та жахи, але ми шахрайству скажемо : "Ні!"

" Шахрай. гудбай !"